[Зач. 44.] Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Отця, знавши, що, полюбивши Своїх, що в світі, до кінця полюбив їх.
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському,
Ісус, знаючи, що Отець віддав все Йому в руки Його, і що від Бога прийшов і до Бога відходить,
встав з вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперезався.
Потому налив Він води до вмивальниці і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господи! Митимеш ноги?
Ісус сказав йому у відповідь: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
А як той відказав: Не мити меш ніг моїх до віку. Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зі Мною.
Симон Петро: Господи! не тільки ноги мої, але і руки і голову.
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити ... Читать дальше »

[Зач. 41.] За шість днів до Пасхи прийшов Ісус у Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив з мертвих.
Там приготували Йому вечерю, і Марта служила, і Лазар був одним з столу з Ним сіли.
Марія ж, узявши фунт нардового чистого дорогоцінного світу, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм Йому ноги і будинок пахощі мира наповнили.
Тоді один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що хотів Його видати:
Для чого б не продати це миро за триста динаріїв і не роздано вбогим?
Сказав же він це не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій. Він мав при собі грошовий ящик і носив те, що вкидали.
Ісус же сказав: Залишіть її вона зберегла це на день похорону заховала Мені.
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви.
Багато юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки для Ісуса, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив з мертвих.
А первосвященики змовилися, щоб і Лазаря, ... Читать дальше »

[Зач. 39.] Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.
А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм Йому.
Тоді сестри послали до Нього: ось, кого Ти любиш, нездужає.
Ісус, почувши те, сказав: ця хвороба не до смерті, а на Божу славу, щоб через неї прославився Син Божий.
Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився.
Після цього сказав учням: Ходімо знову в Юдею.
Учні сказали Йому: Учителю! допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?
Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? хто ходить за дня, не спіткнеться, бо бачить світло світу цього;
а хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.
Сказавши це, тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, але Я йду розбудити його.
А учні с ... Читать дальше »

Істинно, істинно кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник;
А хто входить дверима, той вівцям пастух.
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
І як вижене всі свої вівці, він іде перед ними; а вівці за ним йдуть, бо знають голос його.
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Оцю притчу повів їм Ісус, але вони не зрозуміли, що їм говорив.
Отже, знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
Все, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
[Зач. 36.] Я двері: хто ввійде Мною, той спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Злодій тільки для того, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з надлишком.
Я Пастир Добрий! Пастир до ... Читать дальше »

[Зач. 34.] І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
Учні Його спитали Його: Учителю! хто згрішив, він чи батьки його, що сліпим він родився?
Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, але це для того, щоб на ньому діла Божі.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день приходить ніч, коли ніхто не може робити.
Доки Я в світі, Я Світло для світу.
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив суміш з слини і помазав нею очі сліпому,
і сказав йому: Іди, вмийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Він пішов і вмився, і вернувся видющим.
Тут сусіди та ті, що він був сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
Інші говорили: це він, а інші: схожий на нього. Він відказав: Це я.
І питали його: Як же очі відкрились тобі?
Він сказав у відповідь: Людина, що Його звуть Ісусом, учинив, і очі помазав мені і сказав мені: Піди в Сілоам та й умийс ... Читать дальше »

Ісус же на гору Оливну пішов.
А вранці знову прийшов до храму, і всі люди збігались до Нього. Він сів і навчав їх.
[Зач. 28.] І ось книжники та фарисеї приводять до Нього жінку, взяту в перелюбстві, і посередині ставлять її,
сказали Йому: Учителю, ця жінка взята в перелюбстві;
Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням Ти що скажеш?
Це ж казали вони, Його випробовуючи, щоб знайти що-небудь на Нього оскарження. Але Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем, не звертаючи на них уваги.
Коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї камінь.
І Він знов нахилився додолу, і писав по землі.
Вони ж, почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх і залишився один Ісус та жінка, що стояла всередині.
Ісус, не бачивши нікого, крім жінки, сказав їй: Жінко, де твої об ... Читать дальше »

[Зач. 25.] Після цього Ісус ходив по Галілеї, бо по Юдеї не хотів ходити, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
А надходило свято юдейське - Кучки.
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Бо ніхто не робить нічого таємно, і сам прагне бути відомий. Якщо таке робиш, то з'яви Себе світові.
Бо і брати Його не вірували вони в Нього.
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.
Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його лихі.
Ви підіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо Мій час ще не виповнилося.
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Але коли прийшли брати Його, тоді й Сам Він пішов на свято не явно, але ніби потай.
Іудеї ж шукали Його на святі і питали: Де Він?
І поголоска велика про Нього в народі була, що Він добрий; а і ... Читать дальше »

[Зач. 17.] Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського.
А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над хворими.
Ісус же на гору і там сидів з учнями Своїми.
Наближалася ж Пасха, свято юдейське.
[Зач. 18.] Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб їх нагодувати?
Він же це говорив, його випробовуючи, бо Сам знав, що хотів зробити.
Пилип Йому відповідь дав: за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.
Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
тут хлопчина один п'ять ячмінних хлібів і дві рибі, але що то на безліч?
Ісус сказав: Скажіть людям сідати. А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Ісус узяв хліб і, подяку вчинивши, роздав тим учням, а учні тим, що сиділи, так ... Читать дальше »

[Зач. 14.] Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
А в Єрусалимі, біля брами купальня, звана по-єврейському зветься *, що мала п'ять ґанків. // * Будинок милосердя.
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали води,
Бо Ангол Господній часами сходив до купальні, і порушував воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
Тут був там один чоловік, що тридцять і вісім років.
Ісус, побачивши його лежачого і дізнавшись, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, який опустив б мене в купальню, коли обуриться вода; коли ж я приходжу, інший вже сходить перше, ніж я.
Ісус каже йому: встань, візьми ложе своє та й ходи.
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Було ж це в день суботній.
Тому юдеї вздоровленому: Є субот ... Читать дальше »

Коли ж дізнався Ісус про що почули фарисеї, що Він учнів більше збирає та христить, як Іван, -
хоч Ісус не христив, а учні Його, -
Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
І потрібно було Самарію Йому переходити.
[Зач. 12.] Отож, прибуває Він до самарійського, званий Сихар, поблизу ділянки землі, даного Яковом дав своєму синові Йосипові.
Там же була Яковова криниця. Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай Мені напитися.
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: Дай мені напитися, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
Каже жінка до Нього: Пане І черпа ... Читать дальше »